5. Дерево цілей і дерево рішень.


Для кількісної оцінки пріоритету різних напрямів розвитку широко використовується граф — «дерево цілей» [4]. «Дерево» — використання ієрархічної структури, одержаної через поділ загальної мети на окремі цілі, а їх, у свою чергу, на детальніші складові — нові підцілі, функції тощо.


Побудова «дерева цілей» вимагає розв'язання багатьох прогнозних завдань:

ü прогнозу розвитку об'єкта в цілому;

ü формулювання сценарію прогнозованої мети;

ü визначення рівнів і вершин «дерева цілей»;

ü встановлення критеріїв та їх ролі в ранжуванні вершин, тобто показники мають виражатися кількісними оцінками їх важливості.

Побудова «дерева цілей» — досить складна й трудомістка робота. Доцільно починати її зі складання консультантами або експертами, так званого сценарію. В ньому відображають процеси, які відбуваються в системі й навколишньому середовищі, а також прогнози щодо очікуваного розвитку, впливу науково-технічного прогресу, зміни інших більш-менш важливих факторів. Виходячи зі сценарію, розробляють перший варіант «дерева цілей», починаючи з формулювання загальної мети нульового рівня та переміщуючись по рівнях зверху вниз. На кожному черговому рівні цілі визначають таким чином, аби повністю забезпечувати досягнення цілей попереднього рівня. Нехай при цьому будуть сформульовані та включені й «надлишкові» цілі, щоби не пропустити справді необхідних. Як підцілі можуть виступати не тільки взаємо-доповнювальні варіанти, а й альтернативні. Тоді перші варіанти «дерева цілей» являють собою графи з логікою та/або, в яких, як у будь-яких процесах прийняття рішень, необхідним є вибір альтернатив. «Дерево цілей» виступає як систематизація ієрархії цілей, що відображає їх супідрядність і взаємозумовленість.

За використання «дерева цілей» із кількісними показниками як засобу прийняття рішень його можна назвати «деревом» рішень. За більшої деталізації мети щодо рівня функцій говорять про «дерево» цілей і функцій. Про аналіз мети наукових досліджень доцільніше говорити як про «дерево» проблем, а розробку прогнозів — «дерево» напрямів прогнозування.

Метод «дерево рішень» заснований на аналізі графічних зображень зв'язків основних і наступних варіантів ГР за основними результатами кожного рішення й очікуваної ефективності. Метод аналогічний методу сценаріїв із його емоційним змістом, але припускає аналітичний підхід до вибору найкращого рішення. Завдяки цьому методу керівник візуально оцінює результати дії різних рішень і вибирає найкращі з них. Він використовує модель процесу, що розгалужується за певними умовами та являє собою графічне зображення зв'язків основних і наступних варіантів ГР.

У ній наводяться відомості про назву ГР, основні результати кожного рішення й очікувану ефективність.

Основні етапи розробки чи вибору ГР за методом «дерева рішень»:

ü складання нової мети розвитку чи вдосконалення компанії;

ü збір матеріалів про реальний стан справ у компанії згідно з новою метою;

ü формулювання проблеми як різниці між новою метою та узагальненою ситуацією в компанії;

ü вибір чи розробка критеріїв оцінки проблеми;

ü декомпозиція проблеми на самостійні складові;

ü пошук ресурсів і виконавців розв'язання проблем;

ü розробка варіантів основних рішень і їх передбачувана ефективність;

ü для кожного варіанту основних рішень — розробка детальніших варіантів рішень;

ü для кожного детального варіанту рішення — розробка варіантів чергової низки детальних рішень і т. д.;

ü оцінка впливу кожної сфери взаємодіючих рішень на ефективність дій і можливості досягнення мети;

ü вибір найбільш прийнятних сполучень варіантів рішень;

ü практична реалізація обраного варіанту сполучення рішень.

«Дерево рішень» допомагає менеджеру наочно проаналізувати свої дії, пов'язані з вибором найкращої альтернативи. Метод краще сполучати з експертним, тому що результати деяких етапів слід оцінювати фахівцям. Реалізація методу ефективна для типових господарських процесів з накопиченим досвідом і значною документацією про рішення, умови їх реалізації та результати.

Для прийняття ефективних рішень необхідна можливість вибору, що зумовлює потребу наявності відповідної низки варіантів (сукупності альтернатив). Генерування альтернатив — одне з центральних завдань прийняття рішень. Відповідно до цього використовуються методи свідомої генерації максимально можливої кількості альтернатив. Поширені такі способи:

ü пошук альтернатив у патентній і журнальній літературі;

ü залучення кваліфікованих експертів;

ü застосування комбінаторики методів модифікації для створення нових альтернатив на базі вже існуючих;

ü штучне включення альтернатив, семантично протилежних пропонованим варіантам.

Після генерації альтернатив слід провести попередній аналіз, що має на меті підвищити ефективність їх застосування. Рекомендується виділити ті альтернативи, яким властиві: стійкість до зміни деяких зовнішніх умов; надійність; багатоцільова придатність і адаптивність.

<< | >>
Источник: М.В. Верескун. ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ГОСПОДАРСЬКИХ РІШЕНЬ. 2006
Вы также можете найти интересующую информацию в электронной библиотеке Sci.House. Воспользуйтесь формой поиска:

Еще по теме 5. Дерево цілей і дерево рішень.:

  1. ДЕРЕВО ЦЕЛЕЙ
  2. ДЕРЕВО ЦЕЛЕЙ И ЗАДАЧ
  3. 2.9.1. Метод построения дерева решений
  4. ДЕРЕВО РЕШЕНИЙ
  5. М.В. Верескун. ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ГОСПОДАРСЬКИХ РІШЕНЬ, 2006
  6. І.В. Гончаров. РИЗИК ТА ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ, 2002
  7. 8. Економічна теорія конституції та правил прийняття рішень.
  8. ТАКСАЦИЯ ЛЕСА
  9. № 4. Особенности экономического развития Месопотамии и Индии в древности
  10. Хоуи Брейнэн Кембридж, Мэриленд Источник: «Boston Globe*, August 7, 1996, p.
  11. Земледелие — основа экономики
  12. Сельское хозяйство
  13. Питекантроп
  14. 1.5 Микроэкономика и макроэкономика
  15. Хозяйственная деятельность
  16. Обмен и дарообмен
  17. Лесные ресурсы развивающихся стра
  18. Лесные ресурсы США и Западной Европ
  19. Тема 12. Загальний огляд сучасної фінансової науки.