1.3. Метод ключових запитань.


Метод доцільно застосовувати для збору додаткової інформації в умовах проблемної ситуації чи впорядкування вже наявної для розв'язання проблеми. Запитання, що ставляться, служать стимулом у формуванні стратегії й тактики вирішення задачі, розвивають інтуїцію, формують алгоритми мислення, наводять людину на ідею рішення, спонукають до правильних відповідей.


Вимоги до використання методу:

ü мистецьки поставленими запитаннями необхідно знижувати проблемність задачі до оптимального рівня чи знижувати невизначеність проблеми;

ü за допомогою запитань намагатися розділити проблему на підпроблеми;

ü кожне нове запитання має формувати стратегію, модель розв'язання проблеми.

Рекомендації для керівника:

ü запитання повинно стимулювати думку, а не підказувати ідею;

ü запитання мають містити мінімум інформації;

ü в разі постановки серії запитань необхідно знижувати рівень проблемності задачі;

ü ставити запитання, логічно пов'язані;

ü необхідно стимулювати як емпіричне, аналітичне, так і діалектичне (творче) мислення;

ü проблему варто розбити на підпроблеми, етапи вирішення.

Рекомендації для членів групи (апарата управління): запам'ятовувати найбільш характерні запитання й намагатися систематизувати їх; ставити перед собою запитання, що спрощують проблему, дають можливість осмислити її з нової, несподіваної сторони, стимулюють використання наявних знань та вироблених навичок, поділяють проблему на підпроблеми, спонукають до самоорганізації, самоконтролю.

Рекомендується поетапна постановка запитань, що стимулює розв'язання проблеми, підвищує її визначеність:

ü послідовність дій: Що невідомо? Що дано? Що являє собою умова? Чи можливо задовольнити умови? Чи досить умов для знаходження невідомого (чи ні, чи надмірно, чи суперечливо)? Зробити креслення (малюнок);

ü пошук ідеї та розробка плану вирішення: Як знайти зв'язок між даними й невідомими? Чи відома яка-небудь схожа задача? Чи можна нею скористатися? Чи можна використовувати метод її розв'язання? Може, варто ввести який-небудь допоміжний елемент, аби скористатися відомою схожою задачею? Чи можна сформулювати задачу інакше, простіше? Чи можна придумати більш доступну задачу? більш загальну? більш детальну? аналогічну? Чи можна вирішити частину задачі, задовольнити частину умови? Чи можна здобути що-небудь корисне з даних? Чи всі дані й умови використані? Чи взято до уваги всі поняття, що містяться в задачі?

ü здійснення плану: Реалізуючі план вирішення, контролюйте свої кроки. Чи ясно Вам, що розпочатий план правильний? Чи зумієте Ви довести, що він правильний?

ü контроль і самоконтроль отриманого рішення: Чи можна перевірити результат? Чи можна перевірити хід розв'язання? Чи можна одержати той самий результат іншим способом? Чи можна перевірити правильність отриманого результату? Чи можна в якій-небудь іншій задачі скористатися здобутим результатом? Чи можна вирішити задачу, протилежну цій?

<< | >>
Источник: М.В. Верескун. ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ГОСПОДАРСЬКИХ РІШЕНЬ. 2006
Вы также можете найти интересующую информацию в электронной библиотеке Sci.House. Воспользуйтесь формой поиска:

Еще по теме 1.3. Метод ключових запитань.:

  1. Каковы, на Ваш взгляд, методы противодействия невротизирующим условиям работы: включение в штат психолога, принятие корпоративных кодексов, снижение требований к работникам, известные методы сплочения коллектива?
  2. 13.6. Национальное счетоводство: балансовый метод, метод системы национальных счетов
  3. 14. МЕТОДЫ РАСЧЕТА ЦЕН
  4. Ценообразования методы
  5. Метод аналогий
  6. Дифференциальный метод
  7. Дельфийский метод
  8. ИНТЕГРАЦИОННЫЙ МЕТОД
  9. МЕТОД ДЕЛЬФИ
  10. Метод изложения
  11. МЕТОД ЛИФО
  12. МЕТОД ФИФО
  13. Интегральный метод
  14. 20. МЕТОДЫ РАСЧЕТА ЦЕНЫ