2.4. Закони та закономірності, що впливають на прийняття рішень


Приймаючи господарське рішення, керівник як людина, як біосоціальна й духовна самокерована система, перебуває під упливом ряду законів природи, синергетичний ефект поєднання яких без їх знання може привести до різних, причому не завжди позитивних, наслідків У загальному розумінні закон являє собою стійкі відносини між об'єктами та явищами, яким властиві необхідність, загальність і повторюваність [4].

Основні закони, що їх повинні враховувати ОПР, — це загальні закони, котрі визначають поведінку людини; закони зв'язку із зовнішнім середовищем; соціально-психологічні та біопсихічні закони (табл. 2.4).

Таблиця 2.ОСНОВНІ ЗАКОНИ ТА ЗАКОНОМІРНОСТІ,

ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ


Закон Визначення
1 . Загальні закони управління людиною
Закон єдності біологічного та соціального Індивідуум у своєму поводженні, звичках запрограмований навколишнім середовищем, культурними стандартами, тому дії людини визначаються не тільки поточними стимулами, але йусім досвідом її попереднього життя
Закон єдності соціального й несвідомого Дії людини визначаються не тільки свідомістю, але й неусвідомленими мотиваційними причинами. Людина може бути запрограмована на виконання рішення і, не усвідомлюючи цього, реалізовувати його
Закон послідовності розвитку У природі та єдності зміна розвитку відбувається після виникнення відповідних передумов. За первісними успіхами можуть траплятися зриви, якщо не враховувати стратегічні розриви. Необхідна поетапна реалізація прийнятих рішень
Закон зростання ентропії Ізольовані організаційні системи мимоволі прагнуть перейти з менш імовірного стану в більш імовірний за відсутності протидійних сил
Закон відносності поводження У механізмах роботи мозку все відносно. У різних умовах ті самі подразники сприймаються по-різному та викликають різні реакції. Поводження людини не підпадає під лінійні закони, воно недетерміновано. Можна лише прогнозувати її дії ймовірнісними методами
Закон кумулятивного впливу зовнішніх чинників Причиною поведінкових дій є не одна попередня подія, а низка їх. Тому доцільно враховувати різноманіття та стохастичність соціальних і психологічних явищ у різних ситуаціях, а також ту обставину, що кожна людина домагається своєї мети. Дії людини зумовлюються вродженими та придбаними якостями, підпрограмами, що й викликає зростання впливу зовнішніх сил у сполученні з внутрішніми причинами на ухвалення рішення
2. Закони інерційності людських систем
Загальний закон інерції Почавши працювати в одному напрямі, людський мозок має схильність працювати в тому самому напрямі й за інших зовнішніх подразників. Кожна людина набуває певних звичок, навиків, що дають можливість якщо не визначати конкретні її дії, то принаймні прогнозувати
Закон настановлення Діяльність людини, її вчинки визначаються, як правило, системами цінностей, що вказують на стан готовності, схильності особи до видів діяльності та ступінь її активності.Людина ще до ухвалення рішення налаштована діяти певним чином, хоча часто й не усвідомлює існування та вплив настанов. Учинки індивідуума в схожих ситуаціях часто збігаються. Отже, знаючи комплекс настанов, можна прогнозувати дії людини
Закон домінанти Кожна людина схильна до визначеного сприйняття, способу мислення, способів дії та форм поведінки на основі наявних у кожної людини в нервовій системі вогнищ збудливості. Порушення пов'язано не з поточними факторами, а з минулим досвідом, обставинами. При цьому виявляється схильність до визначеного сприйняття дійсності, способу мислення, способів дії та форм поводження.
Сформовані домінанти не переборюються словами й логікою переконання, допоки не з'явиться новий досвід, що руйнує старі домінанти
3. Закони зв'язку із зовнішнім середовищем
Закон відповідності вимогам середовища Ступінь прояву особистих якостей і реалізація можливостей людини визначається вимогами навколишнього середовища. Гарні умови життя, праці, побуту знижують незадоволеність, але не стимулюють здатність до розвитку
Закон адаптації Усі реакції людини, її вчинки та дії спрямовані на усунення шкідливих щодо неї зовнішніх впливів і досягнення сприятливих умов для забезпечення своєї життєдіяльності. Усе, що не пристосується до навколишнього середовища, вимирає
Закон впливу норм і регламентації Чинні норми виражають типові соціальні зв'язки та відносини для більшості. Дотримання норм — обов'язок людини. Однак зайва регламентація притлумлює активність особистості, творчу самостійність
4. Соціально-психологічні та біопсихічні закони
Закон обмеженості нормативно-правового поводження Встановлені формальні вимоги мають обмежену силу. Органи керування повинні мати повноваження й обов'язки відповідно до функцій. При цьому має дотримуватися домірність відповідальності об'єкту і характеру повноважень
Закон рефлекторного характеру діяльності Діяльні акти людини мають у своїй основі безумовні й умовні рефлекси, що забезпечують біологічне і соціальне виживання, саморозвиток людини. Людина, у першу чергу, підкоряється безумовним рефлексам. Ієрархічний (суспільний) рефлекс генетично визначає необхідність боротьби за місце в соціальній ієрархії. Рефлекс мети — основний фактор породження життєвої енергії, завдяки чому створюються (формуються) умови для досягнення цієї мети
Закон традицій і звичаїв Звичаї— історично сформовані й передані в процесі еволюції порядки, правила поведінки, а традиції — гальмо. Знищення традицій і звичаїв руйнує організацію, а насаджувана нова культура може бути засвоєна тільки в молодому віці. Традиції можуть мінятися лише зі зміною поколінь
Закон економії сил Витрати праці люди прагнуть зменшити, а її результати використовувати максимально. Людина споконвічно запрограмована вдосконалювати, полегшувати працю. Цей закон породжує лінь
Закон випереджувальної дії реальності Людський мозок може приймати рішення з визначеним тимчасово-просторовим попередженням майбутніх подій. Усі реакції людини, її дії не вільні від минулого та не відбуваються поза зв'язком із перспективою
Закон очікуваного корисного ефекту Людина не може прийняти й виконати рішення, що не обіцяє одержання корисного ефекту
Закон впливу емоцій та вольової детермінації поведінки Живі системи стимулюються до дій позитивними емоціями. Позитивні емоції викликають приплив енергії, підвищення тонусу організму. В разі виникнення конфлікту між розумом і почуттям найчастіше перемагає почуття. Однак людина здатна свідомо регулювати свої дії та вчинки відповідно до поставленої мети, хоча воля — не завжди вирішальний фактор її активності. Необхідно враховувати і сферу можливої несвідомої поведінки

Для підвищення якості й ефективності господарських рішень необхідно враховувати механізм дії таких економічних законів функціонування ринкових відносин, як: закон залежності між попитом та ціною (закон попиту); закон залежності між пропонуванням та ціною (закон пропонування); закон зростання додаткових витрат; закон спаду корисності; закон ефекту масштабу виробництва; закон ефекту досвіду; закон економії часу; закон конкуренції.

<< | >>
Источник: М.В. Верескун. ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ГОСПОДАРСЬКИХ РІШЕНЬ. 2006
Вы также можете найти интересующую информацию в электронной библиотеке Sci.House. Воспользуйтесь формой поиска:

Еще по теме 2.4. Закони та закономірності, що впливають на прийняття рішень:

  1. І.В. Гончаров. РИЗИК ТА ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ, 2002
  2. 8. Економічна теорія конституції та правил прийняття рішень.
  3. М.В. Верескун. ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ГОСПОДАРСЬКИХ РІШЕНЬ, 2006
  4. 5.1. Закон Российской Федерации «О конкуренции и ограничении монополистической деятельности на товарных рынках» от 22 марта 1991 г. (ВВС, 1991, № 16, ст. 499) с изменениями и дополнениями, внесенными Законами РФ от 24 июня и 15 июля 1992 г., Федеральным законом от 25 мая 1995 г. (ВВС, 1995, № 34, ст. 1966; № 32, ст. 1882; СЗ, 1995, № 22, ст. 1977) [ извлечение]
  5. Закон возрастающих альтернативных издержек. Закон убывающей отдачи
  6. 4.4. Закон стоимости как закон товарного производства
  7. 16.2. Федеральный закон «О таможенном тарифе» от 21 мая 1995 г. (ВВС, 1993, № 23, ст. 821) с изменениями и дополнениями, внесенными Федеральным законом от 7 августа, 25 ноября и 5 февраля 1997 г. (СЗ, 1995, № 32, ст. 3204; № 48, ст. 4567; СЗ, 1996, № 1, ст. 4) [извлечение]
  8. 2.3. Федеральный закон «Об акционерных обществах» от 26 декабря 1995 г. (СЗ, 1996, № 1, ст. 1) с изменениями и дополнениями, внесенными Федеральным законом от 13 июня 1996 г. (СЗ, 1996, № 25, ст. 2956) [извлечение]
  9. 16.1. Федеральный закон «О государственном регулировании внешнеторговой деятельности» от 13 октября 1995 г. (СЗ, 1995, № 42, ст. 3923) с изменениями и дополнениями, внесенными Федеральным законом от 8 июля 1997 г. (СЗ, 1997, № 28, ст. 3305) [извлечение]
  10. Статья 53. Банк России является органом государственного валютного регулирования и валютного контроля и осуществляет эту функцию в соответствии с Законом Российской Федерации «О валютном регулировании и валютном контроле» и федеральными законами
  11. 17.1. Закон РСФСР «Об иностранных инвестициях в РСФСР» от 4 июля 1991 г. (ВВС, 1991, № 29, ст. 1008) с изменениями и дополнениями, внесенными Федеральными законами от 19 июня 1995 г. и от 16 ноября 1997 г. (СЗ, 1995, № 26, ст. 2397; 1997, № 47, ст. 5341) [извлечение]
  12. Статья 10. Балансовая прибыль Банка России определяется как разница между доходами от операций, предусмотренных статьей 45 настоящего Федерального закона, и расходами, связанными с осуществлением Банком России своих функций, установленных статьей 4 настоящего Федерального закона
  13. 9.1. Закон Российской Федерации «О занятости населения в Российской Федерации» от 19 апреля 1991 г. (ВВС, 1991, № 18, ст. 565) в редакции Федерального закона от 20 апреля 1996 г. (СЗ, 1996, № 17, ст. 1915) [ извлечение]
  14. 13.2. Федеральный закон «О Центральном банке Российской Федерации (Банке России)» в ред. от 26 апреля 1995 г. (СЗ, 1995, № 18, ст. 1593) с изменениями и дополнениями, внесенными Федеральными законами от 31 июля и 27 декабря 1995 г., от 4 января и 20 июня 1996 г., от 27 февраля и 28 апреля 1997 г., от 4 марта 1998 г. (СЗ, 1995, № 31, ст. 2991; СЗ, 1996, № 1, ст. 3; 7; № 2, ст. 55; № 26, ст. 3032; СЗ, 1997, № 9, ст. 1028; № 18, ст. 2099; СЗ, 1998, № 10, ст. 1147) [извле
  15. Законность
  16. ЗАКОН
  17. ЭКОНОМИЧЕСКИЕ ЗАКОНЫ
  18. ЗАКОН ГРЭШАМА
  19. ЮРИДИЧЕСКИЕ ЗАКОНЫ
  20. ЖЕЛЕЗНЫЙ ЗАКОН