8. Економічна теорія конституції та правил прийняття рішень.

Дж.Б’юкенен і Г.Туллок (1962р.) перенесли теорію одностайності К.Вікселля на економіко-політичний рівень. За вихідний пункт свого дослідження автори взяли переваги й труднощі, пов’язані з використанням наявних правил прийняття рішень, на базі чого запропонували використовувати дворівневий метод.
Отож на конституційному рівні індивіди мають одностайно приймати рішення про правила, що регламентують процес прийняття ключових рішень на позаконституційному рівні. Дані правила можуть бути також правилами неодностайного прийняття рішень (з усіма їхніми перевагами й недоліками), які істотно відрізняються від правил одностайності. Це коло питань у своїх ранніх працях дослідив К.Ерроу (1951, 1963). Він стверджує, що правила неодностайності не можуть задовольнити навіть найменші умови індивідуалістичної логіки (теорема неможливого). Використання правил неодностайності може привести до неконсистентних колективних рішень, прийняття яких залежить значною мірою від послідовності подання проектів до їх розгляду. (парадокс Ерроу).
Дж.Б’юкенен і Г.Туллок звертають увагу на те, що тільки одностайно прийнята конституція може претендувати на легітимність. Але в реальному світі неможливо досягти одностайності, тому процес прийняття конституції має бути максимально “прозорим”, а значить гарантувати можливість урахування максимальної кількості думок і поглядів. Відповідно до цього вибори депутатів до конституційних зборів, наприклад, могли б проходити за пропорційною системою. Ці збори приймали б одностайні рішення, які потім підтверджувалися би на референдумі.
Інша проблема, порушена в їх дослідженнях, пов’язана з небезпекою вихолощування конституційного договору. Ця небезпека йде від затверджених для виконавчої влади правил неодностайності. Щоправда, ці правила застосовуються тільки при прийнятті рішень, належних до компетенції виконавчої влади. Проте у відповідної більшості існують стимули для того, щоб використовувати ці правила при прийнятті рішень, які є компетенцією правової держави, наприклад, у галузі основних прав. Безумовно, судова влада має стежити за тим, щоб не траплялося такого роду зазіхань із боку виконавчої влади на компетенцію правової держави і щоб зміни до конституційного договору вносилися лише з дотриманням затвердженого для реформування конституції порядку. Але в умовах політичного вакууму суд також не діє. Отже, відсутня будь-яка можливість захистити конституцію. Таким чином, конституція не може закріпити обстоюваний Дж.Б’юкененом і Г.Туллоком жорсткий порядок, у рамках якого індивіди могли б максимізувати власну вигоду. Більше того, набагато ефективнішими від передбачених у конституції заходів є ті сили, що здатні привести до змін у конституції в процесі еволюційного розвитку. Цей аргумент став вихідною точкою для виникнення альтернативних теорій суспільного вибору, які повною мірою враховують актуальні трансформаційні процеси в суспільстві.
<< | >>
Источник: В.Б.Щеньова. ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ ІЗ КУРСУ “ІСТОРІЯ ФІНАНСОВОЇ ДУМКИ”. 2004
Вы также можете найти интересующую информацию в электронной библиотеке Sci.House. Воспользуйтесь формой поиска:

Еще по теме 8. Економічна теорія конституції та правил прийняття рішень.:

  1. 9. Економічна теорія демократії.
  2. 6. Теорія оптимального оподаткування
  3. 2. Теорія суспільного вибору.
  4. НАРУШЕНИЕ ПРАВИЛ
  5. 3. Теорія суспільних благ.
  6. Проверки соблюдения фирмами правил работы с наличными деньгами
  7. Политика поддержания гражданского порядка, к примеру, основывается на строгих правилах ее осуществления,
  8. Проверки соблюдения фирмами и предпринимателями правил использования контрольно-кассовых машин
  9. 4. Теорія місцевих бюджетів
  10. 1. Теорія суспільного добробуту.
  11. Розділ III Міжнародна економічна інтеграція
  12. Розділ V. Міжнародне економічне співробітництво та ООН
  13. Розділ II Основні форми міжнародних економічних відносин