загрузка...

5.3. Адміністрування податків


Парламент як вищий орган законодавчої влади вперше був скликаний у 1265 р. у формі представників дворянства, духовенства і міщан. Сучасний парламент Великої Британії юридично складається з монарха, палати лордів і палати громад; має право видавати, змінювати і скасовувати закони, приймати державний бюджет. Монарх – голова Об’єднаного Королівства Великої Британії та Північної Ірландії і Британської Співдружності Націй, формально є верховним носієм виконавчої та судової влади, виконує представницькі повноваження за принципом „монарх царствує, але не управляє”.
У Великій Британії Міністерство фінансів історично носить назву Казначейства (The Treasury), функції якого полягають в управлінні системою державних фінансів, розробці фінансово-економічної політики. Формально Казначейство очолює прем’єр-міністр, що має титул першого лорда Казначейства. Фактично фінансовим відомством управляє канцлер казначейства (міністр фінансів), посада якого в уряді вважається ключовою. Крім нього, до вищого керівництва належать генеральний скарбник (член кабінету міністрів), фінансовий секретар (перший замісник міністра, член кабінету), парламентський секретар і 5 лордів-уповноважених (Lord Commissioners).
У підпорядкуванні лорда-канцлера – спікера палати лордів, члена кабінету міністрів, голови юридичної комісії Таємної ради (номінально вищого органу державного управління) знаходяться так звані казначейські спеціальні та загальні уповноважені парламенту по справах оподаткування. Уповноважені вступають у дію коли виникає конфлікт між податковою службою і платником із приводу визначення суми податкового зобов’язання.
Загальні уповноважені комплектуються з-поміж знаних на місцях людей (підприємців, юристів, просто авторитетних обивателів), які виконують роль радників на громадських засадах, але мають штатних помічників. Головна перевага загальних уповноважених – знання локальних умов, людей, обставин тієї чи іншої справи. Їхню діяльність можна сприймати як аналог послуг волонтерів податкової допомоги в США. Спеціальні уповноважені – оплачувані кваліфіковані спеціалісти. За аналогією судової процедури роль перших нагадує присяжних засідателів, а других – професійних суддів. Про право вибору між уповноваженими англійці кажуть так: перед загальними уповноваженими краще звертатися до їх серця, а перед спеціальними варто вплинути на напрям думок в їхніх головах•.
Рішення уповноважених мають однакову силу для платників і податкової служби, але можуть бути оскаржені у Канцлерському суді (структурний підрозділ Верховного суду).
Проте, суд приймає до розгляду лише ті справи, в яких рішення уповноважених сумнівні з точки зору закону чи неправильно оформлені. Нарешті, в разі невдоволення сторін справа доходить до Апеляційного суду, а в останній інстанції – до Палати лордів.
Управління податків і зборів (Board of Inland Revenue) відповідає за збір податків: прибуткового, корпораційного, на приріст ринкової вартості капіталу, на спадщину, на видобуток нафти. Члени Ради Управління (так звані комісари) приймають участь у підготовці законодавчих проектів і несуть відповідальність за призначення податкових інспекторів і збирачів податків. До складу Управління входить також Департамент пенсійних фондів за вислугою років, який контролює всі пенсійні фонди та установлює пенсійні пільги.
До функцій Митного та акцизного управління (Board of Customs and Excise) відноситься стягнення податку на додану вартість, мита й акцизних зборів. Інститут митних комісарів був запроваджений ще в 1671 р. У складі даного управління знаходяться структурні підрозділи, що ведуть боротьбу з ухиленням від податків і контрабандою (зокрема зброї та наркотиків), контролюють валютні та експортно-імпортні операції, ведуть статистику зовнішньої торгівлі.
У фіскальному відношенні країна поділена на 15 податкових округів, яким підпорядковані 600 дільниць (districts) і 135 центрів збирання податків. Центральними фігурами податкової служби є збирачі податків і податкові інспектори, які упідлеглені окружним контролерам. Збирачі забезпечують надходження податків, у тому числі і стягнення в примусовому порядку, контроль за правильністю податкових зобов’язань здійснюють інспектори. Посадові обов’язки інспектора на його дільниці полягають у розсиланні платникам нагадувань і бланків податкових декларацій; перевірці декларацій та іншої податкової звітності; нарахуванні податкових зобов’язань у випадках неподання належної декларації або неточності даних. У підпорядкуванні податкового інспектора знаходяться помічники і клерки.
Оцінюючи британську систему податкової адміністрації, варто наголосити, що в ній скомбіновані апаратно-бюрократичні й громадські засади. Представники громадськості можуть приймати активну участь у податковому процесі, до якого напряму залучені парламентські структури. У такій системі оподаткування платник не пасивний суб’єкт, а активний компаньйон фіску. Він при нагоді нарівні конфліктує з державою, зберігаючи строгий пієтет до влади. Такий порядок є ознакою правової держави і громадянського суспільства, що заслуговує поваги і наслідування.
<< | >>
Источник: В.Л. Андрущенко, О.Д. Данілов. Податкові системи зарубіжних країн. 2004

Еще по теме 5.3. Адміністрування податків:

  1. 4.4. Адміністрування податків
  2. 11.1. Адміністрування податків
  3. 7.2. Організація адміністрування податків
  4. Тема 3. Методологія дослідження податків
  5. 7. Теорія сфери поширення податків
  6. 4.3. Система штатних і місцевих податків
  7. 4.2. Система федеральних податків
  8. Тема 2. Природа, принципи, функції податків
  9. 6. 3. Основні види податків
  10. 2.4. Соціально-економічні ефекти податків
  11. Додаток А Міжнародна хронологія еволюції податків
  12. Проблемно-евристичні питання для самотестування
  13. Проблемно-евристичні питання для самотестування
  14. РОЗДІЛ 1 ОСНОВИ ТЕОРІЇ ТА ПОЛІТИКИ ОПОДАТКУВАННЯ
  15. Проблемно-евристичні питання для самотестування
  16. Тема 6. Податкова система Німеччини
  17. ПЕРЕДМОВА
  18. 7.1. Становлення національної податкової системи