загрузка...

ПЕРЕДМОВА


Зміст даного навчального посібника виходить із передумови, що існують спільні для всіх правових демократичних країн із ринковою економікою теоретичні засади і наукові принципи оподаткування, інститути та організаційні структури функціонування податкових систем, моделі фіскальної політики. Актуальність даного курсу обумовлена тими міркуваннями, що як теоретична розробка питань оподаткування, так і фіскальна практика в західних країнах знаходяться на високому рівні наукової та професійної культури. Знання і досвід західних країн у сфері державних фінансів уже випробувані й довели свою ефективність. Тому адаптовані до вітчизняних умов запозичення з Заходу відповідають національним інтересам України. Увага до Росії обумовлена наявністю фінансово-економічних умов і проблем, однотипних із Україною.
Мета дисципліни – вирішення комплексу навчальних задач, пов’язаних із теоретичною розробкою питань оподаткування і практикою функціонування податкових систем на основі світового досвіду.
Завдання курсу науково-пізнавального та професійного характеру полягають у реалізації в світлі світової фінансової науки та міжнародного досвіду оподаткування наступних навчальних задач:
- опираючись на інтелектуальні й поняттєві ресурси сучасної фінансової науки, розкрити гетерогенну природу податків, обумовлену сукупною дією соціально-економічних, політично-правових і морально-етичних факторів;
- розглянути теоретичні інтерпретації дії економічних (ринкових) і демократичних (політичних) інститутів у сфері оподаткування;
- з’ясувати фіскальні і нефіскальні функції податків;
- вияснити структуру, сучасний стан, еволюцію податкових систем країн “Великої вісімки”;
В результаті засвоєння положень даного курсу студент має
Знати:
- основні ідеї та теоретичні положення світової фінансової науки відносно природи, принципів і функцій оподаткування;
- основні події в розвитку національних систем оподаткування та їх соціально-економічні передумови;
- прийоми теоретичного аналізу податків, податки як елемент національного рахівництва;
- основні властивості податкових систем Сполучених Штатів Америки, Великої Британії, Федеративної Республіки Німеччини, Франції, Італії, Канади, Японії, Російської Федерації, включаючи технології збирання податків, зміст податкових реформ, структури та процедури адміністрування податків;
- процеси міждержавної уніфікації національних податкових систем країн Європейського Союзу, податкові доходи спільного бюджету Євросоюзу.
Вміти:
- впевнено користуватися науково-поняттєвим апаратом податкової теорії, професійною термінологією фіскально-бюджетної практики;
- розумітися у взаємозв’язках оподаткування з економічними, соціальними, політичними факторами суспільного і державного життя;
- пояснити вплив податків на поведінку платників;
- аналізувати функціонування та адміністрування національних податкових систем розвинених країн Заходу та Російської Федерації;
- орієнтуватися у вітчизняній та зарубіжній літературі на теми оподаткування, відбирати, накопичувати та аналізувати потрібну інформацію;
- аргументовано вести наукову дискусію, відстоювати свою позицію, викладати думки ясно, виразно, стисло.
Об’єкт навчальної дисципліни – теорія і світова практика оподаткування, податкові системи і податкова політика зарубіжних держав.
Предмет – факти, інститути, ідеї, теоретичні положення, методи дослідження, організаційно-функціональні структури адміністрування стосовно податкових систем держав G8 (“Великої вісімки”): США, ФРН, Великої Британії, Франції, Італії, Канади, Японії, Росії.
Тематична структура даного курсу відображає ту особливість фінансової науки, що вона поєднує “чисте” теоретизування з емпіричним знанням, взятим із досвіду оподаткування.
За логікою міжпредметних зв’язків даний курс органічно розвиває і доповнює в предметній сфері оподаткування положення традиційних навчальних дисциплін фінансово-економічного циклу: економічної теорії, державних фінансів, грошей і кредиту, міжнародних фінансів, фінансового права, статистики та ін. Крім того, сучасне фінансове знання вбирає в себе прийоми дослідження, запозичені з політичної економії, соціології, політології, а також різних філософських доктрин.
В силу самої специфіки даної навчальної дисципліни вона опирається переважно на надбання західної фінансової теорії і практики. Останні для вітчизняних науковців, спеціалістів, неофітів фінансової науки є унікальним за своїм інтелектуальним багатством банком знань і досвіду, подібного якому не існує. Адже в Західній Європі фіскальні питання розробляються, починаючи з античної епохи. В XVI–XVII ст. започатковані перші школи податкової політики камералістів і меркантилістів, а в XVIII ст. були вже створені наукові системи оподаткування в доктринах фізіократів і представників класичної політичної економії. Від положень цих шкіл фінансово-економічної думки генетично походять усі сучасні теорії. Високий імідж сучасної фінансової науки Заходу створили численні вчені-фінансисти. Серед них Дж. Б’юкенен, У. Вікрі (1914–1996), Дж. Міррліс, Дж. Стігліц – лауреати Нобелівської премії, творчість яких торкається різних аспектів і проблем оподаткування.
Разом із тим зарубіжну наукову думку, її практичний досвід, не варто сприймати некритично, як істини в останній інстанції, без врахування реальних умов, національних інтересів, особливостей перехідного періоду в Україні. Як і недопустимо нехтувати творчими доробками українських учених, досвідом вітчизняної податкової практики.
| >>
Источник: В.Л. Андрущенко, О.Д. Данілов. Податкові системи зарубіжних країн. 2004

Еще по теме ПЕРЕДМОВА:

  1. В.Л. Андрущенко, О.Д. Данілов. Податкові системи зарубіжних країн, 2004
  2. Людвиг фон Мизес. Человеческая деятельность: Трактат по экономической теории, 2005
  3. Предисловие
  4. Введение
  5. 1. Экономическая теория и праксиология
  6. 2. Эпистемологические[4] проблемы общей теории человеческой деятельности
  7. 3. Экономическая теория и практика человеческой деятельности
  8. 4. Резюме
  9. Часть первая. ЧЕЛОВЕЧЕСКАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ
  10. I. ДЕЙСТВУЮЩИЙ ЧЕЛОВЕК
  11. 1. Целенаправленное действие и животная реакция
  12. 2. Предпосылки человеческого действия
  13. 3. Человеческое действие как конечная данность