Тема 5. Податкова система Великої Британії


Вихідним моментом для формування державного і фінансового права Великої Британії послужила Велика хартія вільностей (лат. Magna Charta libertatum, англ. Great Charta of Liberties) – договір про громадянські права та політичні вільності, укладений між королем Іоанном Безземельним і представниками аристократичної знаті в 1215 р. Серед найважливіших положень Хартії знаходяться статті про недоторканість приватної власності (ст. 20) та право затвердження податків парламентом (ст. 12). З часом та частина Хартії, що регламентувала середньовічні феодальні відносини, втратила своє значення. Надбанням англійського народу залишилися ті статті, в яких проголошені права і свободи. Було б справедливо стверджувати, що Хартія мала більше значення для нащадків, ніж для її сучасників, – вона стала вікопомним символом, на неї посилалися всякий раз, коли виникала загроза правам і свободам. Закони, прийняті пізніше, по суті підтверджують, захищають, розвивають засади, вперше закладені у Хартії*. Так, Конституція США опирається на ідеї та навіть містить окремі положення, безпосередньо запозичені з Великої хартії.
Деякі королі не бажали упокоритися владі парламенту над державними фінансами. Так, у 1635 р. король Карл I без згоди парламенту запровадив так звані корабельні гроші (ship money) – податок на морські перевезення, що для острівної країни з активним судноплавством і морською торгівлею неабияк шкодило їм. Депутат парламенту Джон Гемден відмовився заплатити цей податок і очолив опозицію проти короля.
Цій події судилося стати одною із віх європейської історії, бо корабельний податок і вчинок Гемдена послужили приводом до розгортання нового витка боротьби за владу між королем і парламентом, що вилилося в кровопролитну громадянську війну і буржуазну революцію, вплив якої поширився далеко за межі Британських островів.
Іншим наріжним каменем британського конституційно-демократичного ладу став Білль про права (Bill of Rights) – прийнятий у 1689 р. парламентський акт із метою захисту законів, прав і свобод, а також державних фінансів, від посягань королівської влади. Білль проголошував, що будь-яке справляння грошей на державні потреби під приводом королівської прерогативи без згоди парламенту не має законної сили, як і не слід вимагати надмірних податків, ні накладати непомірні пені, ні визначати надто суворі покарання.
Таким чином, згуртовані в парламенті представники феодальної аристократії, а пізніше, вже остаточно, буржуазії, вирвали право оподатковувати з рук королів, створивши класичну систему контролю представницької влади над податками. Донині Велика хартія вільностей і Білль про права виконують роль актів адміністративного і податкового права основаного на прецедентах конституційно-державного ладу Великої Британії, що можна вважати переконливим доказом послідовності та взірцем сили законів у правовій державі. Не випадково Велика Британія – країна, авторитетна давністю своєї демократії, вільної ринкової економіки, політичних свобод населення.
<< | >>
Источник: В.Л. Андрущенко, О.Д. Данілов. Податкові системи зарубіжних країн. 2004

Еще по теме Тема 5. Податкова система Великої Британії:

  1. Тема 9. Податкова система Канади
  2. Тема 7. Податкова система Франції
  3. Тема 10. Податкова система Японії
  4. Тема 6. Податкова система Німеччини
  5. Тема 11. Податкова система Російської Федерації
  6. Тема 8. Податкова система Італії
  7. Тема 4. Податкова система Сполучених Штатів Америки
  8. Тема 1. Всеосяжна дія оподаткування та передумови функціонування податкових систем
  9. 5.2. Сучасна податкова система
  10. Тема 8. БАНКОВСКАЯ СИСТЕМА
  11. Тема 5. Механизм рыночной системы
  12. ТЕМА 4. ТИПЫ ОРГАНИЗАЦИЙ ХОЗЯЙСТВЕННЫХ СИСТЕМ
  13. ТЕМА 6. РЫНОЧНАЯ СИСТЕМА И ЗАКОНЫ ЕЕ ФУНКЦИОНИРОВАНИЯ
  14. Тема 23 Налоговые системы унитарных государств
  15. Тема 1. Торговля в системе национальной экономики
  16. Тема 25 Особенности налоговых систем стран СНГ
  17. Тема 1. Финансовый менеджмент в системе управления организацией