5.2. Спеціальні програми в структурі ООН

Значне місце в системі міжнародних організацій ООН займають спеціальні програми: Програма розвитку ООН (ПРООН), Організація ООН з промислового розвитку (ЮНІДО), Дитячий фонд ООН (ЮНІ-СЕФ), Програма ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП), Університет ООН і Інститут ООН.
Програма розвитку ООН (ПРООН) була створена рішенням Генеральної Асамблеї ООН у 1965 році як допоміжний орган Генеральної Асамблеї.
її діяльність фінансується за рахунок добровільних внесків держав, тому зберігається їх контроль над фінансуванням операцій. Діяльність ПРООН у наш час забезпечується майже в усіх країнах, що
розвиваються з метою кращого використання ними своїх економічних потенціалів, підвищення рівня життя населення, нарощування обсягів виробництва і сприяння економічно безпечному розвитку світової економіки.
Штаб-квартира ПРООН розташована у Нью-Йорку. Ця організація має зв'язки з МБРР, з яким координує свою діяльність.
Основною метою ПРООН як важливого фінансуючого органу ООН є створення необхідних умов функціонування стійких процесів життєзабезпечення і розвитку людини, сприяння країнам, що розвиваються, у створенні реального економічного потенціалу для переходу до системи ринкових відносин.
Допомога ПРООН надається тільки на прохання урядів з врахуванням їхніх першочергових потреб.
Організація ООН з промислового розвитку (ЮНІДО) була створена в 1966 році як автономний орган ООН для сприяння промисловому піднесенню в країнах, що розвиваються. У 1987 році вона була реорганізована з метою підвищення ефективності її роботи на місцях. Так, був затверджений Консультативний комітет представників на місцях (ККПМ) для розробки і формулювання керівних принципів у галузі класифікації найму, розміщення, надання звітності, управління й оцінки діяльності старших радників із промислового розвитку в регіонах.
Була створена Секція комплексних промислових проектів, головна функція якої полягає в розробці, координації і контролі за здійсненням широкомасштабних технічних проектів, якими займаються кілька відділів ЮНІДО. Ця Секція також несе відповідальність за розробку і керівництво спільними програмами технічного співробітництва з Продовольчою і сільськогосподарською організацією ООН (ФАО). Протягом року ЮНІДО проробляє понад 100 міжрегіональних і глобальних проектів для країн Латинської Америки, Африки, Середнього і Близького Сходу, Азії з усіх галузей економіки і підготовки кадрів.
Діяльність ЮНІДО прийнято умовно поділяти на оперативну і допоміжну.
Оперативна діяльність включає:
- розробку рекомендацій і надання розширеної допомоги країнаму підготовці програм індустріалізації з врахуванням політичних, економічних і фінансових обставин, технічних факторів;
- створення в країнах, що розвиваються, закладів і органів з питань управління виробництвом;
- організацію і проведення науково-дослідної роботи на промислових об'єктах;
- надання технічної допомоги в здійсненні конкретних проектів,рекомендацій щодо використання сировинних ресурсів.
Допоміжна діяльність включає в себе збір, узагальнення, публікацію і поширення інформації.
ЮНІДО має Банк промислової і технологічної інформації (БПТІ) та забезпечує його діяльність у зв"язку з аналогічними банками на регіональному і національному рівнях.
Організація ООН з промислового розвитку (ЮНІДО) сприяє промисловому розвитку і співробітництву на глобальному, регіональному і національному рівнях, а також у секторах промисловості. Учасниками ЮНІДО є майже 150 держав.
Організація розміщена у Відні (Австрія). Головними керівними органами ЮНІДО є: Генеральна конференція ЮНІДО (Конференція), Рада з промислового розвитку і Секретаріат.
На ЮНІДО покладені такі основні функції:
- сприяння розширенню і прискоренню індустріалізації країн, щорозвиваються, зокрема модернізації галузей їхньої промисловості;
- координація і контроль діяльності закладів ООН по лінії промислового розвитку;
- створення нових і обробка існуючих концепцій та підходів дореалізації промислового розвитку на всіх рівнях, а також узагальненнярезультатів досліджень у цій галузі;
- заохочення і надання допомоги країнам у розробці програм розвитку і планів індустріалізації в державному, кооперативному і приватному секторах економіки;
- сприяння зміцненню контактів країн, що розвиваються, з промислово розвинутими країнами в межах компетенції організації;
- допомога країнам, що розвиваються, в комплексному, повномувикористанні наявних місцевих ресурсів для виробництва товарів навнутрішній та зовнішній ринки;
- організація поширення й обміну інформацією з усіх аспектівпромислового розвитку;
- сприяння передачі промислових технологій із розвинутих країн,країнам, що розвиваються, і між останніми;
- підтримка програм підготовки кадрів для промисловості країн,що розвиваються;
- допомога у створенні й діяльності інституційної інфраструктуридля надання правових та консультативних послуг промисловості;
- допомога на прохання урядів країн, що розвиваються, в наданні доступів до зовнішніх фінансових ресурсів для реалізації окремих промислових проектів.
Програма ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП) діє як автономний орган ООН, координується ЕКОСОР, створений за рекомендацією Стокгольмської міжнародної конференції, скликаної в 1972 році ООН з метою встановлення тісного міжнародного співробітництва з проблем навколишнього середовища. Штаб-квартира знаходиться в Найробі (Кенія), Програмою керує Рада керівників ЮНЕП у складі близько 60 чоловік. Для фінансування цієї Програми створений добровільний фонд ЮНЕП.
Основними функціями є: дослідження проблем охорони грунтів і вод, рослинного і тваринного світу; соціально-економічні аспекти енергетики, містобудування; співробітництво в галузі освіти й обміну інформацією з охорони навколишнього середовища; організація міжнародних симпозіумів, розробка і реалізація проектів, які вирішують завдання екологічної безпеки.
Університет ООЯстворений згідно з рішенням Генеральної Асамблеї ООН у 1972 році і діє з 1975 року. Штаб-квартира знаходиться у Токіо (Японія). Головна мета Університету — здійснення досліджень навчальних програм і центрів, вяких ведеться підготовка і перепідготовка кадрів.
Навчальний і науково-дослідний інститут ООН(ЮНІТАР) заснований у 1963 році у відповідності до рішення Генеральної Асамблеї як автономний заклад. Основна функція — підготовка адміністративних і дипломатичних кадрів для країн, що розвиваються. Інститут здійснює наукові дослідження з гуманітарних проблем.
<< | >>
Источник: Л.М. Горбач, О.В. Плотніков. Міжнародні економічні відносини: Підручник. 2005

Еще по теме 5.2. Спеціальні програми в структурі ООН:

  1. 5.3. Спеціальні установи при ООН
  2. Специализированные учреждения при ООН. Организация ООН по вопросам образования, науки и культуры (ЮНЕСКО
  3. Университет ООН (ЮНЮ
  4. 14. Организации ООН
  5. Розділ V. Міжнародне економічне співробітництво та ООН
  6. Детский фонд ООН (ЮНИСЕФ
  7. 10.3. Программа развития ООН
  8. Программа развития ООН (ПРООН
  9. 13. Глобальное международное сотрудничество и ООН. ЭКОСОС
  10. Конференция ООН по торговле и развитию (ЮНКТАД